відкручений
ВІДКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відкрути́ти.
Перед терасою пустував, вириваючись із відкрученого крана, розбишака-струмок (О. Донченко);
Недалеко від землянок Тур, Підвисоцький і кілька партизанів пораються біля відкручених частин сорокасемиміліметрових гармат, що були на підірваних німецьких танках і броньовиках (М. Стельмах);
На столі лежали деталі, відкручені від телевізора (з газ.);
* У порівн. В неї голос затрусивсь, неначе одкручена .. струна (І. Нечуй-Левицький);
// відкру́чено, безос. пред.
Полковник і осавул ще раз оглянули ридван – скриньку було одкручено од ланцюга (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)