відкумкати
ВІДКУ́МКАТИ, ає, док., розм.
Закінчити, перестати кумкати (про жабу).
Тяглося [соняшничиння] аж до німого болота, на якому вже відкумкала невгамовна жабня (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)ВІДКУ́МКАТИ, ає, док., розм.
Закінчити, перестати кумкати (про жабу).
Тяглося [соняшничиння] аж до німого болота, на якому вже відкумкала невгамовна жабня (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)