відкіля
ВІДКІЛЯ́, ВІДКІ́ЛЬ, присл., розм.
Те саме, що зві́дки.
Хати закладають там, відкіль віє теплий вітер (Номис);
– А відкіля ти, молодице? – пита її Явдоха (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Відкіль бредеш ти, голово лиха? – Лисиця так мовля Ослові (Л. Глібов);
– Знаємо ми, відкіля той сон (Панас Мирний);
– Відкіля так пізно, нічліжани? (М. Шеремет).
Словник української мови (СУМ-20)