відкілясь

ВІДКІЛЯ́СЬ, ВІДКІ́ЛЬСЬ, присл., розм.

Те саме, що зві́дкись.

Ось відкілясь блимнуло світлом... раз... і вдруге... (Панас Мирний);

Думка .. скоряла собі мозок, немов вона не була породженням його, а приходила відкілясь та оселялася в голові, як погірдлива господиня (В. Підмогильний);

Примарні проти місяця хати .. І десь, відкільсь, де казкові світи, Самотній грюк далекої підводи (М. Рильський);

Відкілясь долинули звуки курантів – дванадцята година ночі (О. Гуреїв).

Значення в інших словниках

1. відкілясь — відкіля́сь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. відкілясь — пр., хтозна-звідки, не знати <�невідомо> звідки, ід. ні звідти ні звідси; відкільсь.  Словник синонімів Караванського
3. відкілясь — відкільсь, присл. Невідомо звідки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відкілясь — ЗВІ́ДКИСЬ (з якогось, точно не відомого місця), ЗВІДКІЛЯ́СЬ (ЗВІДКІ́ЛЬСЬ), ВІДКІЛЯ́СЬ (ВІДКІ́ЛЬСЬ), БО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ХТО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ЧО́РТЗНА-ЗВІ́ДКИ фам. Монотонний, одноманітний свист долітав звідкись згори (В.  Словник синонімів української мови
5. відкілясь — Відкіля́сь, відкі́льсь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відкілясь — ВІДКІЛЯ́СЬ, ВІДКІ́ЛЬСЬ, присл. Невідомо звідки. Ось відкілясь блимнуло світлом… раз… і вдруге… (Мирний, IV, 1955, 332); Відкілясь долинули звуки курантів — дванадцята година ночі (Гур., Друзі.., 1959, 75).  Словник української мови в 11 томах
7. відкілясь — Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131.  Словник української мови Грінченка