відлиглий

ВІДЛИ́ГЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до відли́гнути.

Михайло Сеспель, грузнучи й ковзаючись по натертій відлиглій дорозі, важко шкутильгав селом (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. відлиглий — відли́глий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відлиглий — -а, -е. Який відлиг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлиглий — ВІДЛИ́ГЛИЙ, а, е. Який відлиг. Михайло Сеспель, грузнучи й ковзаючись по натертій відлиглій дорозі, важко шкутильгав селом (Збан., Сеспель, 1961, 307).  Словник української мови в 11 томах