відлигнути
ВІДЛИ́ГНУТИ, гне; мин. ч. відли́г і відли́гнув, гла, ло; док.
1. Розмерзнутися, розтанути внаслідок потепління взимку.
У деяких частинах глибокої балки стежка відлигла (з газ.);
// безос.
Десь удосвіта почало туманитись, відлигло, наче білі прозорі хмарки попадали на землю з гіллястого неба (В. Земляк).
2. розм. Те саме, що відволо́гнути.
Оце після дощу земля відлигла (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)