відлиглий
ВІДЛИ́ГЛИЙ, а, е. Який відлиг.
Михайло Сеспель, грузнучи й ковзаючись по натертій відлиглій дорозі, важко шкутильгав селом (Збан., Сеспель, 1961, 307).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДЛИ́ГЛИЙ, а, е. Який відлиг.
Михайло Сеспель, грузнучи й ковзаючись по натертій відлиглій дорозі, важко шкутильгав селом (Збан., Сеспель, 1961, 307).
Словник української мови (СУМ-11)