відлига

ВІДЛИ́ГА, и, ж. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду.

Була відлига, з стріх капало, з горбка збігали, мов весною, струмочки талої води (Коцюб., І, 1955, 129);

Батько приїхав рано-вранці, коли після сердитих морозів почалася відлига (Донч., IV, 1957, 468);

Одлига пожувала дорогу (Сміл., Сад, 1952, 21).

Значення в інших словниках

1. відлига — відли́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відлига — Відволога, відволож, відталь, потепління; ЖМ. розталь, розкаль, тань.  Словник синонімів Караванського
3. відлига — [в'ідлига] -гие, д. і м. -из'і  Орфоепічний словник української мови
4. відлига — -и, ж. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відлига — ВІДЛИ́ГА, и, ж. 1. Тепла погода взимку або ранньою весною, яка супроводжується розтаванням снігу, льоду. – Щось я ніяк не нагріюсь, а здається, надворі одлига й не дуже холодно, – говорив один гусарин, бігаючи по хаті та тручи руки (І.  Словник української мови у 20 томах
6. відлига — Відволога, відволода, відволож, відельга, відліж, відталь, відтеплінь, відтепло, розталь, таловиння, таловиця  Словник синонімів Вусика
7. відлига — ВІДЛИ́ГА (значне потепління взимку або ранньою весною, що спричиняє розтавання снігу, льоду), РО́ЗТАЛЬ, РО́ЗТАНЬ рідко, ВІДВОЛО́ГА діал. Відлига нагадала Ніні про весну (О. Донченко); Давненько одшуміла розталь (М. Рудь); Весняна розтань заболотила шляхи (Я. Качура).  Словник синонімів української мови
8. відлига — Відли́га, -ги, -зі; -ли́ги, -ли́г од[від]ли́га, -ги, -зі; -ли́ги, -ли́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. відлига — Відлига, -ги ж. Оттепель. Драг. 388.  Словник української мови Грінченка