відлучання

ВІДЛУЧА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. відлуча́ти і відлуча́тися 1, 2.

Оптимальним строком відлучання ягнят від маток є дво- або тримісячний вік (з навч. літ.);

Відлучання членів бригади інкасаторів, які супроводжують цінності, допускається з дозволу старшого бригади інкасаторів (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. відлучання — відлуча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відлучання — -я, с. Дія за знач. відлучати й відлучатися 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлучання — Відлуча́ння, відлу́чення, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відлучання — ВІДЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відлуча́ти й відлуча́тися 1, 2.  Словник української мови в 11 томах
5. відлучання — Відлуча́ння, -ня с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).  Словник української мови Грінченка