відляск
ВІ́ДЛЯСК, у, ч.
Відбитий ляскіт, що лине з відстані; відзвук.
Нестямний відляск роздався по хаті (Панас Мирний);
Молодий сміх відлясками пішов по подвір'ї (І. Кириленко);
Було боляче розплющувати повіки, бо відляск хвиль – наче удари ножа (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)