відмагання

ВІДМАГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. відмага́тися 1.

Вона [Маруся] знала, що дівчині не годиться бути в лісі віч-на-віч з молодим парубком; але в неї не вистачило духу відмовити Йванові в першому проханні, і вона погодилась без відмагання (П. Куліш);

Він постукає, постукає і одійде, а то ж ніяке відмагання не помага (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. відмагання — відмага́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відмагання — -я, с. Дія за знач. відмагатися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмагання — ВІДМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмага́тися 1. Він постукає, постукає і одійде, а то ж ніяке відмагання не помага (Барв., Опов.., 1902, 519).  Словник української мови в 11 томах
4. відмагання — Відмага́ння, -ня с. Отказы, отговорки. Ніяке відмагання не помага. Г. Барв. 519.  Словник української мови Грінченка