відманити —
відмани́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відманити —
-аню, -аниш, док., відманювати, -юю, -юєш, недок., перех. Манячи, відводити від чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відманити —
ВІДВА́БЛЮВАТИ (ваблячи, відвертати когось від чогось), ВІДМА́НЮВАТИ, ВІДВО́ДИТИ. — Док.: відва́бити, відмани́ти, відвести́. І Підкоморій, мабуть, Од діла чесного хлопчини не одвабить (переклад...
Словник синонімів української мови
відманити —
ВІДМАНИ́ТИ див. відма́нювати.
Словник української мови в 11 томах
відманити —
Відманити см. відманювати.
Словник української мови Грінченка