Словник української мови у 20 томах

відмикачка

ВІДМИКА́ЧКА, и, ж.

Те саме, що відми́чка.

Як хитрий злодій, носив скрізь з собою асортимент досконалих відмикачок, непомітно проробляючи ним над ближніми найскладніші операції (В. Підмогильний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відмикачка — відмика́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. відмикачка — -и, ж. Певної форми гачок для відмикання замка, засува і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмикачка — ВІДМИКА́ЧКА, и, ж. Певної форми гачок для відмикання замка, засува і т. ін.  Словник української мови в 11 томах