відмикувати
ВІДМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал.
1. Ухилятися від чого-небудь.
Швендяли кудись молоденькі безусі писарі.., одмикуючи од роботи (І. Нечуй-Левицький).
2. від кого. Уникати когось, стосунків із кимсь.
Чого це він неначе одмикує та тікає од мене? (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)