відмикувати
ВІДМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал.
1. Ухилятися від чого-небудь.
Швендяли кудись молоденькі безусі писарі.., одмикуючи од роботи (Н.-Лев., IV, 1956, 328).
2. від кого. Уникати когось, стосунків з кимсь.
Чого це він неначе одмикує та тікає од мене? (Н.-Лев., III, 1956, 340).
Словник української мови (СУМ-11)