відмолодження
ВІДМОЛО́ДЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. відмолоди́ти і відмолоди́тися.
“В офіцерськім однострою [однострої] кожному мужчині добре, – притакнула графиня. – Він відмолоджує мужчин”. Доктор зрозумів отсе “відмолодження” і в душі питав себе, яка муха сіла графині на ніс? (Б. Лепкий);
– Мене, скажімо, завжди захоплювали проблеми .. продовження життя, проблеми відмолодження! (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)