відмолодження

ВІДМОЛО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмолоди́ти й відмоло́джуватися 1.

— Мене, скажімо, завжди захоплювали проблеми.. продовження життя, проблеми відмолодження! (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 251).

Значення в інших словниках

1. відмолодження — відмоло́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відмолодження — -я, с. Дія за знач. відмолодити й відмолоджуватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмолодження — ВІДМОЛО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмолоди́ти і відмолоди́тися. “В офіцерськім однострою [однострої] кожному мужчині добре, – притакнула графиня. – Він відмолоджує мужчин”.  Словник української мови у 20 томах
4. відмолодження — Відмоло́дження, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)