відмолоджений

ВІДМОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмолоди́ти.

Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Кач., II, 1958, 333);

// У знач. прикм.

А вранці озолочена сонцем, відмолоджена природа запишалася сліпучо зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Кач., І, 1958, 445).

Значення в інших словниках

1. відмолоджений — відмоло́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відмолоджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмолодити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмолоджений — ВІДМОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відмолоди́ти. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Я. Качура). 2. у знач. прикм. Який відмолодився. Викупаний, виголений, старанно одягнений і відмолоджений, ..  Словник української мови у 20 томах
4. відмолоджений — Відмоло́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)