Словник української мови у 20 томах

відмучення

ВІДМУ́ЧЕННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. відмути́ти.

Під час розкопок на давньоруських сільських поселеннях було виявлено, що майже впритул до колодязів часто споруджувалися ями для зберігання і відмучення глини (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)