відмінюваний
ВІДМІ́НЮВАНИЙ, а, е, лінгв.
Дієпр. пас. до відмі́нювати¹.
Відмінювані слова вносяться до реєстру словника у початковій граматичній формі (з наук. літ.);
Числівник “один”, відмінюваний за родами, числами і відмінками, може розглядатися як прикметник (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)