Словник української мови у 20 томах

відм'яклий

ВІДМ'Я́КЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до відм'я́кнути.

Почали танути сніги, небо зацвіло блакиттю, запахло проталинами, відм'яклою корою (А. Хорунжий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відм'яклий — відм'я́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови