відображати
ВІДОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док.
1. кого, що. Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри і т. ін.
Зібрані скарби Д. Яворницький розподілив на колядки й щедрівки, .. пісні, що відображали щасливе й нещасливе кохання (з наук. літ.);
Мужність, пильність, незламну стійкість прикордонників, їхні високі моральні якості відображає фільм “Блакитна стріла” (з газ.);
Хіба міг би, наприклад, художник переконливо й живо відобразити на своєму полотні десяток людей, якщо б він знав усього лише одну-єдину людину, самого себе – і більш нікого?.. (В. Владко).
2. що. Те саме, що віддзерка́лювати: відбивати.
Блакитне її око приглядалось до небес, відображаючи повільну течію хмар, пташині перельоти (Є. Гуцало);
Кожен кристал відображає свій промінь (з наук.-попул. літ.);
Словниковий склад мови точно відображує духовну й матеріальну культуру народу (з наук. літ.);
Інформаційний аспект моніторингу повинен адекватно відображати якості середовища (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)