відображатися
ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, а́ється, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДОБРАЗИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. у чому. Відтворюватися, виявлятися.
В українських народних піснях часто відображалися страшні наслідки нападів татар (з наук. літ.);
Настрій Міцкевича найповніше відобразився в драматичній поемі, яку автор назвав “Дзяди” (М. Рильський);
Архів Коша Запорозької Січі – унікальне історичне джерело, в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва (з наук. літ.).
2. у чому. Те саме, що віддзерка́люватися; відбиватися.
І жива хата дивиться темними більмами, в яких ні летюча ластівка не відображається, ні груша з двору, ні хмара з неба (Є. Гуцало);
В ній [річці] відобразилося три дівочих голови, щільно притулених одна до одної (С. Чорнобривець).
3. тільки недок. Пас. до відобража́ти.
Основою художнього багатства мистецтва є перш за все багатство самого життя, різноманітність граней і взаємозв'язків тих явищ об'єктивної дійсності, які пізнаються і відображаються митцем (з наук. літ.);
У монографії відтворено широку панораму минулого України. Відображається ціла плеяда політичних діячів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)