відпустковий
ВІДПУСТКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до відпу́стка.
Ближче до дверей [камери] сидять люди [в'язні], схожі на мандрівників, .. чогось ждуть, ждуть, видно, давно й безнадійно, як ждуть транзитні пасажири посадки в гарячий відпустковий час (Ю. Збанацький);
На період складання державних екзаменів у вищих закладах освіти незалежно від рівня акредитації відпустковий період надається тривалістю 30 календарних днів (з мови документів).
2. у знач. ім. відпустко́ві, вих, мн., розм. Гроші, які одержує працівник, ідучи у відпустку.
За годину я буду у вас. Щоб на той час був готовий наказ про місячну відпустку лікареві Постоловському, зарплата за останній місяць і відпусткові (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)