відпустковий
ВІДПУСТКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до відпу́стка.
Ближче до дверей [камери] сидять люди [в’язні], схожі на мандрівників,.. чогось ждуть, ждуть, видно, давно й безнадійно, як ждуть транзитні пасажири посадки в гарячий відпустковий час (Збан., Єдина, 1959, 117).
2. у знач. ім. відпустко́ві, вих, мн. Гроші, які отримують за відпустку.
За годину я буду у вас. Щоб на той час був готовий наказ про місячну відпустку лікареві Постоловському, зарплата за останній місяць і відпусткові (А.-Дав., За ширмою, 1963, 243).
Словник української мови (СУМ-11)