відпустка
ВІДПУ́СТКА, и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку і т. ін.
Виїду до Криворівні і пробуду там до кінця своєї відпустки (Коцюб., III, І 956, 360);
Якось я приїхав додому у відпустку (Ткач, Моряки, 1948, 31).
Іти́ (піти́) у відпу́стку — брати таке звільнення.
[Геннадій]: Ну, так коли ж ви.. у відпустку підете? (Мороз, П’єси, 1959, 259).
Словник української мови (СУМ-11)