відпустка
ВІДПУ́СТКА, и, ж.
Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку, оздоровлення і т. ін.
Виїду до Криворівні і пробуду там до кінця своєї відпустки (М. Коцюбинський);
Я маю відпустку на пару тижнів до родини у Вільно (Олесь Досвітній);
Якось я приїхав додому у відпустку (Д. Ткач);
Охочих провести відпустку серед гарної української природи, в добрих побутових умовах стає дедалі більше (з газ.).
(1) Академі́чна відпу́стка – звільнення студента, аспіранта, учня від навчання протягом певного часу через хворобу або з якої-небудь іншої поважної причини.
Андрієві дали в інституті на півроку академічну відпустку (Ю. Мушкетик);
Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії студентської поліклініки (з наук.-попул. літ.);
Бра́ти / взя́ти відпу́стку див. бра́ти;
Бра́ти / взя́ти декре́тну відпу́стку див. бра́ти;
Іти́ / піти́ у відпу́стку див. іти́.
△ (2) Декре́тна відпу́стка – відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами.
Сьогодні мій останній робочий день перед декретною відпусткою. Почистила робочий стіл, залагодила всі справи (І. Жиленко);
У разі вибору між молодим чоловіком і молодою жінкою роботодавець візьме чоловіка, бо він знає, що жінка з часом піде в декретну відпустку (з наук.-попул. літ.);
(3) Професі́йна відпу́стка – встановлена законодавством щорічна чергова відпустка для відпочинку від роботи; профвідпустка.
Якраз наспіла професійна відпустка, і начальство підписало його заяву (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)