відрадонька
ВІДРА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до відра́да.
– Нема мені ні щастенька, ні одрадоньки і ніякої втіхи!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);
Є і в моїй душі сумні пісеньки, а нема відрадоньки в ній (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)