відродженець
ВІДРО́ДЖЕНЕЦЬ, нця, ч., розм.
Представник руху відродження.
Водосвятський знов, мабуть, уже утретє запрошував мене на зібрання відродженців, власне, на комітет (В. Винниченко);
Нових відродженців, як судитиметься їм появитися ще раз, дивуватиме скромність, з якою Є. Сверстюк сам визначив себе “невеликою, але поки що живою постаттю” в культурному процесі свого часу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)