відроджений
ВІДРО́ДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відроди́ти.
Радість цієї творчої праці .. палає у вогнях відродженого Дніпрогесу (М. Рильський);
У переповнених строкатою публікою фойє “Березолю” й “франківців” я думаю: хіба це не величезна перемога відродженої культури, хіба це не тріумф молодої нації і всієї нашої ери, коли її театри найкращі в країні? (Б. Антоненко-Давидович);
Києво-Могилянська академія була відроджена в наші дні як гуманітарний університет якісно нового типу (з публіц. літ.);
Тепер її охопило інше почуття – хвилююче почуття радості, відроджене десь з глибини (І. Багряний);
// відро́джено, безос. пред.
Творчим трудом народу будинок було відроджено. А тоді біля руїн будинку, як здавна, так і зараз, сидів на посіченому кулями постаменті величавий Шевченко (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)