відроджений

відро́джений

[в'ідродже^ини^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. відроджений — відро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відроджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відродити. || відроджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відроджений — ВІДРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відроди́ти. Радість цієї творчої праці .. палає у вогнях відродженого Дніпрогесу (М. Рильський); У переповнених строкатою публікою фойє “Березолю” й “франківців” я думаю...  Словник української мови у 20 томах
4. відроджений — Відро́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. відроджений — ВІДРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відроди́ти. Старий був тепер мов відроджений (Фр., V, 1951, 412); // У знач. прикм. Радість цієї творчої праці.. палає у вогнях відродженого Дніпрогесу (Рильський, III, 1956, 52).  Словник української мови в 11 томах