відродити

відроди́ти

[в'ідродити^е]

-ро^уджу, -оди^еш; нак. -ди, -ро^уд'іт'

Значення в інших словниках

1. відродити — відроди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відродити — див. відроджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відродити — ВІДРОДИ́ТИ див. відро́джувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відродити — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти.  Словник синонімів української мови
5. відродити — ВІДРОДИ́ТИ див. відро́джувати.  Словник української мови в 11 томах
6. відродити — Відроджувати, -джую, -єш сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).  Словник української мови Грінченка