Значення в інших словниках
-
відрубати —
відруба́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відрубати —
див. відрубувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відрубати —
ВІДРУБА́ТИ див. відру́бувати.
Словник української мови у 20 томах
-
відрубати —
Ую, -уєш, недок., відрубати, -аю, -аєш, док. Коротко і різко відповісти. Коли його дружина допікає всіх темою одруження Олі зі мною, ліниво відрубує «хай мастять собі голови» (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
-
відрубати —
див. сказати
Словник синонімів Вусика
-
відрубати —
дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) (на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)) кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову.
Фразеологічний словник української мови
-
відрубати —
ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ розм., ВІДРІКА́ТИ заст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). — Док.
Словник синонімів української мови
-
відрубати —
ВІДРУБА́ТИ див. відру́бувати.
Словник української мови в 11 томах
-
відрубати —
Відрубати см. відрубувати.
Словник української мови Грінченка