Значення в інших словниках
-
відриватися —
відрива́тися 1 дієслово недоконаного виду відділятися відрива́тися 2 дієслово недоконаного виду відкопуватися
Орфографічний словник української мови
-
відриватися —
I -аюся, -аєшся, недок., відірватися, -ірвуся, -ірвешся, док. 1》 Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху або під дією власної ваги. 2》 перен. Відходити, віддалятися від кого-, чого-небудь. || Стрімко підніматися з землі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відриватися —
ВІДРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІРВА́ТИСЯ, ірву́ся, і́рве́шся, док. 1. Відділятися, відокремлюватися від цілого. З лускотом одривались [од хвиль] довгі китиці піни і злітали догори (М.
Словник української мови у 20 томах
-
відриватися —
(-аюся, -аєшся) недок., мол., схвальн. Приємно проводити час, отримувати задоволення, відпочивати — Там гуляли якісь хорвати — Це наші друзі-дальнобійники. Вони тут часто відриваються (С.
Словник жарґонної лексики української мови
-
відриватися —
відрива́тися / відірва́тися від життя́ (від землі́). Втрачати почуття реальності. (Хоменко:) Коли людина відривається від життя, то це і є найбільше лихо (З. Мороз); Чимало живуть без врахування потреб життя.
Фразеологічний словник української мови
-
відриватися —
ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
-
відриватися —
ВІДРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІРВА́ТИСЯ, ірву́ся, ірве́шся, док. 1. Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху, потягнення або під дією власної ваги. З лускотом одривались [од хвиль] довгі китиці піни і злітали догори (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах