відруховий

ВІДРУХО́ВИЙ, а, е, зах.

Рефлективний, машинальний, несвідомий.

По дорозі я запитав її, чому Зіна була невдоволена, на що я дістав несподівано відрухову відповідь: – Не питайте! Ніколи вам цього не скажу! (У. Самчук);

У кінці пристрасті піднято на той рівень, коли від святого до диявольського – не крок, ні! – нахил голови, відруховий жест плечем (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відруховий — -а, -е, рідко. Рефлективний, машинальний, несвідомий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відруховий — ВІДРУХО́ВИЙ, а, е, рідко. Рефлективний, машинальний, несвідомий.  Словник української мови в 11 томах