відрібок
ВІДРІ́БОК, бку, ч., діал.
Те саме, що відробі́ток.
– Воли узяв на відрібок? – спитав у брата Тарас. – Та вже ж не даром... (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)ВІДРІ́БОК, бку, ч., діал.
Те саме, що відробі́ток.
– Воли узяв на відрібок? – спитав у брата Тарас. – Та вже ж не даром... (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)