Словник української мови у 20 томах

відрізнення

ВІДРІ́ЗНЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відрізни́ти і відрізни́тися.

Дуже сумно, що ви не вмієте відрізняти їх від порядних жінок. Я кажу, звичайно, про практичне відрізнення (В. Підмогильний);

Імена людей рідко відповідають зовнішнім або внутрішнім якостям їхніх носіїв, вони давно стали просто символами, що даються людині для відрізнення її від інших (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відрізнення — відрі́знення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відрізнення — Відрі́знення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. відрізнення — ВІДРІ́ЗНЕННЯ, я, с. Дія за знач. відрізни́ти й відрізни́тися.  Словник української мови в 11 томах