відсадок

ВІДСА́ДОК, дка, ч.

Частина куща, кореневища і т. ін., відокремлена для самостійного росту.

Наведено результати вивчення впливу способів з'єднання рослин між собою на якість і вихід відсадків клонових підщеп яблуні (з наук. літ.);

Чорну смородину і порічки розмножують переважно здерев'янілими живцями та відсадками (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відсадок — відса́док іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відсадок — -дка, ч. Частина куща, кореневища і т. ін., відокремлена для самостійного проростання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсадок — ВІДСА́ДОК (частина куща, кореневища і т. ін., відокремлена для самостійного проростання), ВІДВО́ДОК рідше. Чорну смородину розмножують живцями та відсадками.  Словник синонімів української мови
4. відсадок — ВІДСА́ДОК, дка, ч. Частина куща, кореневища і т. ін., відокремлена для самостійного проростання. Чорну смородину і порічки розмножують головним чином здерев’янілими живцями та відсадками (Колг. енц., II, 1956, 526).  Словник української мови в 11 томах