відсвічений
ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відсвіти́ти 2.
Серед зали стояла та панна, котру він колись .. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (І. Нечуй-Левицький);
В хаті ще стояла темрява, сірувато-сива, зимова, одсвічена снігами (Ю. Мушкетик);
Малюнок, відсвічений сонцем.
Словник української мови (СУМ-20)