відсвічений
ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відсвіти́ти 2.
Серед зали стояла та панна, котру він колись .. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (І. Нечуй-Левицький);
В хаті ще стояла темрява, сірувато-сива, зимова, одсвічена снігами (Ю. Мушкетик);
Малюнок, відсвічений сонцем.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсвічений — відсві́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відсвічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відсвітити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсвічений — ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвіти́ти 2. Серед зали стояла та панна, котру він колись.. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (Н.-Лев., І, 1956, 184). Словник української мови в 11 томах