відсвічений

відсві́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відсвітити 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвічений — відсві́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відсвічений — ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відсвіти́ти 2. Серед зали стояла та панна, котру він колись .. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (І. Нечуй-Левицький); В хаті ще стояла темрява, сірувато-сива, зимова, одсвічена снігами (Ю. Мушкетик); Малюнок, відсвічений сонцем. Словник української мови у 20 томах
  3. відсвічений — ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвіти́ти 2. Серед зали стояла та панна, котру він колись.. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (Н.-Лев., І, 1956, 184). Словник української мови в 11 томах