1. Словник української мови в 11 томах

відсвічений

ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвіти́ти 2.

Серед зали стояла та панна, котру він колись.. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (Н.-Лев., І, 1956, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвічений — відсві́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відсвічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відсвітити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсвічений — ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відсвіти́ти 2. Серед зали стояла та панна, котру він колись .. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (І. Нечуй-Левицький); В хаті ще стояла темрява, сірувато-сива, зимова, одсвічена снігами (Ю. Мушкетик); Малюнок, відсвічений сонцем. Словник української мови у 20 томах