відсвічений

ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвіти́ти 2.

Серед зали стояла та панна, котру він колись.. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (Н.-Лев., І, 1956, 184).

Значення в інших словниках

1. відсвічений — відсві́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відсвічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відсвітити 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсвічений — ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відсвіти́ти 2. Серед зали стояла та панна, котру він колись .. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (І. Нечуй-Левицький); В хаті ще стояла темрява, сірувато-сива, зимова, одсвічена снігами (Ю. Мушкетик); Малюнок, відсвічений сонцем.  Словник української мови у 20 томах