відселенець
ВІДСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч.
Той, кого відселили, відселяють в інше місце.
У разі відмови від квартири відселенець має право повернутися у свій старий район і вибрати там таку саму квартиру в новому будинку (з публіц. літ.);
Останній відселенець покинув аварійну висотку (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)