відсталість
ВІДСТА́ЛІСТЬ, лості, ж.
Стан і властивість за знач. відста́лий 1, 4.
Нас гнітять з усюди, – гіршою ж тюрмою Служить жах нікчемний, свари та відсталість (П. Грабовський);
І ось почався процес поширення технічної відсталості (Ю. Щербак);
Завдяки дослідженням психіки дітей з недорозвиненим інтелектом протягом десятиліть є можливість відстежити, як розвивались уявлення про сутність розумової відсталості (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)