відсталість

ВІДСТА́ЛІСТЬ, лості, ж.

Стан і властивість за знач. відста́лий 1, 4.

Нас гнітять з усюди, – гіршою ж тюрмою Служить жах нікчемний, свари та відсталість (П. Грабовський);

І ось почався процес поширення технічної відсталості (Ю. Щербак);

Завдяки дослідженням психіки дітей з недорозвиненим інтелектом протягом десятиліть є можливість відстежити, як розвивались уявлення про сутність розумової відсталості (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсталість — відста́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відсталість — -лості, ж. Стан і властивість за знач. відсталий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсталість — ВІДСТА́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. відста́лий 3. Нас гнітять з усюди, — гіршою ж тюрмою Служить жах нікчемний, свари та відсталість (Граб. Словник української мови в 11 томах