відсталість

ВІДСТА́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. відста́лий 3.

Нас гнітять з усюди, — гіршою ж тюрмою Служить жах нікчемний, свари та відсталість (Граб., І, 1959, 118);

За небачено короткий строк наша Батьківщина подолала колишню відсталість і перетворилась на могутню державу (Ком. Укр., 7, 1965, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсталість — відста́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відсталість — -лості, ж. Стан і властивість за знач. відсталий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсталість — ВІДСТА́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. відста́лий 1, 4. Нас гнітять з усюди, – гіршою ж тюрмою Служить жах нікчемний, свари та відсталість (П. Грабовський); І ось почався процес поширення технічної відсталості (Ю. Словник української мови у 20 томах