1. Словник української мови в 11 томах

відсталий

ВІДСТА́ЛИЙ, а, е.

1. Який залишився в дорозі позаду інших.

Жінка йшла, хиталась, як відсталий.. журавель з вирію… (Ю. Янов., І, 1958, 68).

2. Який не встигає за іншими в якійсь роботі і т. ін., не виконує поставлених завдань.

У цеху немає відсталих ланок (Рад. Укр., 3. І 1948, 3);

// у знач. ім. відста́лий, лого, ч.

Відповідаючи на заклик.., дівчата взяли на буксир відсталих і вже добилися дечого (Рад. Укр., 27.V 1961, 2).

3. Який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими; протилежне передовий.

Із відсталої сільськогосподарської країни Україна перероджується на велику індустріальну країну (Вишня, І, 1956, 292);

// Якому властиві застарілі погляди та уявлення.

[Нечипоренко:] О, починається! Виходить, що я — відсталий елемент, який навмисне живе у вчорашньому дні (Лев., Марія, 1953, 59);

// Який не відповідає вимогам сучасності.

Вона [п’єса Корнійчука "Фронт"] бореться за торжество передової радянської військової науки, проти відсталих методів командування (Іст. укр. літ., II, 1956, 568).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсталий — (який перебуває на нижчому рівні) малорозвинений, нерозвинений, дурний. Словник синонімів Полюги
  2. відсталий — відста́лий 1 дієприкметник відста́лий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  3. відсталий — [в'ідзсталией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. відсталий — -а, -е. 1》 Який залишився в дорозі позаду інших. 2》 Який не встигає за іншими в якійсь роботі і т. ін., не виконує поставлених завдань. || у знач. ім. відсталий, -лого, ч. 3》 Який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими; прот. передовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відсталий — ВІДСТА́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до відста́ти 1, 2, 5. Відсталі од стіни наличники підганяють цвяхами або шурупами (з навч. літ.); Прикордонні ділянки, як правило... Словник української мови у 20 томах
  6. відсталий — ВІДСТА́ЛИЙ (який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими), МАЛОРОЗВИ́НЕНИЙ, МАЛОРОЗВИ́НУТИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ, НЕРОЗВИ́НУТИЙ, НЕСВІДО́МИЙ (про людину). Словник синонімів української мови