відставник
ВІДСТАВНИ́К, а, ч. Той, хто перебуває у відставці.
Пояснення групі солдатів, які.. прибули на екскурсію до музею, давали два генерали-відставники, безпосередні учасники незабутніх подій (Рад. Укр., 25.VI 1961, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відставник — відставни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відставник — -а, ч. Той, хто перебуває у відставці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відставник — ВІДСТАВНИ́К, а́, ч. Той, хто перебуває у відставці. Поруч із Музиченком сидить по-татарському його родич, герой війни, відставник з понівеченою рукою... (О. Словник української мови у 20 томах