1. Словник української мови в 11 томах

відставний

ВІДСТАВНИ́Й, а́, е́. Який перебував у відставці.

То був вчитель журбанської школи, захожий одставний москаль (Н.-Лев., І, 1956, 465);

Під крутим узгір’ям гніздилися чепурні будинки відставних моряків (Кучер, Чорноморці, 1956, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відставний — відставни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відставний — -а, -е. Який перебуває у відставці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відставний — Вислужений Словник чужослів Павло Штепа
  4. відставний — ВІДСТАВНИ́Й, а́, е́. Який перебуває у відставці. То був вчитель журбанської школи, захожий одставний москаль (І. Нечуй-Левицький); Під крутим узгір'ям гніздилися чепурні будинки відставних моряків (В. Кучер); // перен. Словник української мови у 20 томах
  5. відставний — ВІДСТАВНИ́Й (який перебуває у відставці), ВИ́СЛУЖЕНИЙ зах., ВАКАНЦЬО́ВИЙ заст. Під крутим узгір'ям гніздилися чепурні будинки відставних моряків (В. Кучер); Найбільше товаришувала з ученицею Галею, дочкою ..вислуженого майора (О. Ковінька); Ісправники все ваканцьові (І. Котляревський). Словник синонімів української мови